Орфографічний словник української мови. 2005.
заставлятися — I я/юся, я/єшся, недок., заста/витися, влюся, вишся, мн. заста/вляться; док. 1) тільки 3 ос. Заповнюватися чим небудь у великій кількості. 2) Загороджувати себе, прикриватися чим небудь. II я/юся, я/єшся, недок., заста/витися, влюся, вишся; мн.… … Український тлумачний словник
заставлятися — 1. засланяцца, загароджвацца чым н.; 2. змагацца, біцца, абараняцца … Старабеларускі лексікон
заставлятися — ставлям ся, ставлят ся, ляме ся, ляте ся, ляют ся, Пр. 1. Заступатися. Дмитро заставляв ся в суді на розправі за кума. 2. Заспорити, іти об заклад. Я ся з тобом заставлю, же Михава дома не застанеме. 3. Закриватися. Вов юрка заставлят ся хвостом … Словник лемківскої говірки
заставитися — I див. заставлятися I. II див. заставлятися II … Український тлумачний словник
уставлятися — 1 дієслово недоконаного виду невідривно дивитися якийсь час уставлятися 2 дієслово недоконаного виду заставлятися чимось … Орфографічний словник української мови
